Метелиця | The Blizzard
І дні ідуть, і час летить, Дороги сніг покрив, Під ним моя душа лежить. Тихесенько бренить,— А дні ідуть, а час летить, і сніг дороги вкрив. У полі свист, у полі шум, Метелиця мете, А я—внизу, у серці— сум, Натхнення, камінь, глум, — Під снігом я, а в полі шум, Метелиця мете. Коли-ж весна вже прилетить, Щоб промінь лід розбив, Душа щоб знову стала жить. Щоб очі я розкрив? … А дні ідуть, а час летить, Дороги сніг покрив.
The days go by — time flies by Snow has covered the highways Below the snow lies my soul Quietly singing always. In the fields howling; in the fields noise The blizzard is aggressive Under the blizzard, me; my heart, depressive — Ridicule, rock, inspiration — Under the snow-cover, me; In the fields, noise The blizzard is aggressive. When is the day when spring flies in To break the expanses of ice So my soul again starts to live So again I open each eye The days go by — time flies by Snow has covered the highways