On a quiet evening, as the shadows cooled
In the park the ponds were lightly flying with a light violin,
Lonely
the chestnut trees huddled in dark splotches
and sharply outlined the marble torsos
with splotches.
The oasising fountain
flower-laden,
grew silver in
fading
sighs.
And wrapped in worry, Ilalia
wandered
looked for
someone.
Lonely
pink-lantern lilies
blinked
in corners
and secretly
ran together
in dark
avenues.
Парк
Тихим вечором як захолонули тіни
В парк струмочками полинули плини легкої віоліни,
Темними плямами самотно тулились каштани
І різко пляміли окреслені мармуром стани.
Фонтан огазонениії квітно осріблював зітхи зівʼялі
І журно блукала шукала когось Ілаялі.
Самотно блимали в кутках рожево-лихтарні лілеї
І таємничо збігались у пітьмі алеї.