Marusya
Маруся | Why am I here?
Чого я тут?
Чому ця вічна туга?
І немає мені друга звільнить од пут.
Синє море грає – хвилями камінь бʼє.
Mope! Море! Чи воно знає, що в моїм серці є?
Hi,
я не можу… не можу…
В тій стороні – моя Україна, Боже!
А тут –
моє кохання.
Відчай, смертне вагання
солодких отрут.
Mope! Море! – Розваж!
Заплещи серце, хвиле!
Вітер на тот бік скаже,
що я себе втопила.
Серце моє розтяте – дві рани ятряться в нім.
Чому в моїх грудях їх злято, злято в серці моїм?
Смерть мої рани залічить не сила зʼєднать в одно.
Боже, ти чуєш мій відчит!
Море, прийми на дно!
Чого я тут – сама?
Море, ти не побачиш вдруге.
Бо немає мені друга, і в душі моїй пустка німа.
Прощай, прощай, коханий мій життя моє ти полонив.
Тяжко літати лише в пісні сумній до рідних, пахучих, далеких нив.
Надходе час… життя мого розплата
і за кохання дорога ціна.
О, Боже! Чим я винувата що така сумна моя весна!
Синє море грає, хвилями камінь бʼє.
Mope! Море! Чи воно знає, що в моїм серці є?
Серце моє розколено
туга й кохання одчай.
Моїх гріхів не замолено, в серці моїм рідний край!
Mope, море!
Ти цілуєш камінь далеких берегів!
Передай їм мою тугу, передай їм моє горе –
передай Україні далекій, розваж її гнів!
Святий вечір… Минув вечір.
На Україні ясна весна.
Чому ж така злая у цей вечір?
Why am I here?
Why this
unending
longing?
When I don’t have a friend
to untangle me
from this
tether.
Even when
the sapphire blue ocean
is at play,
the waves
slay the stones.
Ocean, talk to me.
Ocean,
do you know
my heart’s atoning?
No.
I can’t.
I can’t
reconcile the rip tide.
God,
my Ukraine is on the far side.
And here, my love.
Despair,
mortal equivocation
between
sweet poisons.
Ocean,
introspective ocean.
Suture my heart,
rhythmic waves.
The wind on the far bank is telling me,
I have drowned.
My heart is split
into two irreconcilable
wounds
that resist healing.
How did such fury
enter my breast?
Fury in my heart.
Death is curing my wounds
without the power
to unite them
into one.
God,
will you listen
to my witness?
Ocean,
I will let you
take me
under.
Why am I here
alone?
Ocean,
you are incapable
of seeing me
again.
Because I have no friends,
and in my soul
there is an unspeaking
emptiness.
Don’t hold it against me.
Don’t hold it against me —
my lover —
my life —
held hostage.
It’s a difficult thing
to fly
only in songs —
to my native,
fragrant,
distant
fields.
Time is coming over us.
My life
is the settling
of a debt.
Love
is a high price.
God,
where have I gone wrong
that my spring
is so harrowing?
Even when
the sapphire blue ocean
is at play,
the waves
slay the stones.
Ocean, talk to me.
Ocean,
do you know
my heart’s atoning?
My heart is
fractured.
My heart is
destroyed
by grief
and love.
My errors
unatoned.
In my heart I carry
my native
country.
Ocean,
sapphire ocean.
You’re the one who kisses
the stones on the far shore.
Let them know
my longing;
greet them with my grief.
Greet far-away
Ukraine,
its introspective anger.
The holy evening;
evening has passed.
In Ukraine spring is sharp.
And why is it so cruel
this evening?