Behind my back modern vehicles howled.
It was so nice to feel their invisible movement.
Their fixed spokes echoed as they rotated.
Mine was such a tense,
mid-city soul.
In intimate prototypes, colorless couples walked by.
From far away, a cigarette burned in her invisible lips.
The newspaper hawker didn’t understand
the thoughts of the messenger,
Paying no attention
to the bird
suddenly taking off.
Lost in thought,
indifferent personalities sat nearby.
Preoccupied, the ennuied officer
swayed in sparkling boots.
My chest quivered
with the tickle
of uncaught steel.
The city square drank to excess,
alone,
at a distance from the fountain.
And it would have been better not to think.
I felt like closing my eyes,
So as with
piquant sweetness
to open them again.
And to anguish all the ladies
on the boulevard
And so easily the mid-ether wine
rippled into my chest.
Motorcycle whines,
describing meteor lines —
The tram car
stubbornly chased
the junk dealer from the streets.
Unseen spheres hummed,
requiring responsive opinions,
and it was unclear —
where was the beginning
of the clamor
and where was
its outer limit.
Electric billboards shimmered in flames.
Meteor showers
shimmered,
spinning everywhere.
The street openly displayed everything —
even the smallest —
splotches.
The street displayed its grief,
which as a matter of principle
doesn’t recognize tears.
A street corner perpendicular
against the background of a stone building
with grey, unbroken balconies,
Flooded with electricity,
twitching from unaccustomed asthma,
And knocking over figurines,
spinning tops,
and toy cars —
without limits.
And I felt the genius
in the tumultuous,
wound-up machine.
And there was such a
coordinated-autonomous
motion.
Human coalescings were squeezed in the current of an inexhaustible flow.
Slightly I felt,
like somewhere inside me,
colossally hammering,
something was
constricting.
Tragically a petty coin lost on the sidewalk
shined.
And no one noticed this drama,
terrible
in its microscopicity.
A fetishist
was adjusting a corset
near a dark shop window.
A cab driver dozed
by the columns of soldiers,
absorbing the droplets of moisture.
Поема метеорних ліній
За спиною гуркотіли модерні колесниці.
Було так приємно почувати незримий рух.
Відбивалися на повороті зафіксіровані спиці.
Був такий напружений центромійський дух.
Чорно-білі пари проходили інтимними образками.
Здалека жевріли сігаретки в незримих губах.
Газетяр з посильним на розімінялись думками,
Не звернувши уваги на раптово-пролетівший птах.
Замислено-обайдужені поруч сидячать постаті.
Журно похитував блискучим чоботом нудьгуючий офіцер.
Груди тремтіли в невловимім сталевім лоскоті,
Самотно піячив обезближений з фонтаном сквер.
І нетреба було думати. І хотілось очи заплющити—
Щоб неодмовно з пікантною насолодою розплющить їх знов.
І хотілось всіх панн, всіх женщин на бульварі перемучити,
І так легко вливалось в груди між‘ефірове вино.
Скавучали мотоцікли, описуючи метеорні лінії,
Уперто проганяв ломовика з дороги трамвай.
Дзижчали незримі кулі, вимагаючи відповідної опінії,
І було невидно— де початок гамору і де йому край.
Переливають огнями електричні реклями.
Метеорною зливою блиски вертілися скрізь.
Улиця виставила одверто всі— навіть найменші— плями,
Виставила своє горе, що не визнає прінціпіально сліз.
Куточок улиці зі перпендікулярними шухлядами
На фоні сірих і суцільних-терасно кам‘яниць,
Залитий електрикою, посіпувавсь од незвичайної астми
І перекидав фігурки, дзиги, вагончики— без границь.
І почувалась геніяльність в рухливій заведеній машині.
І був такий координований автономний рух.
Людські натовпи протискувались течіями в невичерпному плині.
Чуть, як десь в-середині колосальний молот бухка.
Трагично блищала загублена на тротуарі мрібна монета.
І ніхто не помічав драми, страшної в своїй мікроскопичности.
Біля темної вітріни фетішіст опоезує корсет.
Шофер задрімав біля колон гігроскопично.