Етюд | Étude
1913.Khorol
Улиця мокра морок лихтарь
Відблиски світла випадок кут
Ковнір піднявши рухається царь
Ходить ходою бризкає жмут
Зрідка візник торохтить нудливо
Зник знову тихо краплить
Мариться ліжко знемога злива
Серце мовчить
Автомобіль нім заснулий сідок
Парасолька повія вітер проникує
Зроблю ще крок
Street wet gloom-lantern,
Glare of light by chance a corner.
Lifting his collar the tsar waves.
He walks with a walk that splashes.
Occasionally the bus dully drones.
He disappeared again; quietly the dripping…
The bed daydreams with the languidness of downpours.
The heart is silent,
The automobile speechless, the dozing passenger —
The umbrella harlot the wind permeates.
I’ll take another step.
It shrieks.