Незнані гуркоти найновіших патентів
нечуті цокотіння металів міцних
виблискуючої міди сліпучі плями
горді будови залізних архитектів
вся моя душа повна змагання
вся сила мого розуму горить у поривах
в прагненнях піниться моя кров
відчути промінь винайденого сонця.
Зір мій опереджує експрес
вильно вигинаючийся між камінних схилів
що ховають в собі скарби майбутньої реалізації
через долини перерізані удосконаленими каналами
повз череди вихованого скоту
до блакитних хвиль де кінчається дикий граніт
де починається горда блакить океану
переможена мікроскопичним рухом атомів
подолана безмежним кабелем що таїться на дні.
Зір мій опереджує електричний ток
моя безсонність переборює в мені звіря
моє натхненне увільняє мене від аморфности
моя геніяльність зруйновує спокій обставин
Я почуваю себе безмеж
япочуваю себе над-расовим
і над-культурним
я змагаюсь з безсиллєм погасаючих атавіз,
я становлюся майбутнім і сильним
шуми незнані міняться бетоновою музикою
і встає залізна людина
осліплюючим силуетом
на фоні матерії нею подоланої.
З його очей струїть електрична воля
що ховає в собі надзвичайні прикмети
гори падають під її напруженнєм
час і простір зливаються в ірреальність
закони природи підпадають впливу
утворюється великий сінтез об‘єктивности й его-центризму
апогеї заходу й сходу зливаються вжагучий скок
в інтуітивнім єднанні
з біглись в неминучій точці
natura naturata i natura naturans
Futuring
Unknown howling of the latest patents —
Unheard clanging of metallic objects —
Gleaming copper in dazzling splotches.
Proud buildings
conceived by iron architects.
All my soul is full of effort.
My mind’s concentrated will
fires as a single impulse.
My blood foams into desire
to feel the rays
of the human-invented sun.
My vision plunges ahead
faster than express trains.
My vision swerves
among stone steps
that hide the rich minerals
which the future will discover.
My vision glides
through valleys
slit
by ever-more-perfect canals,
past herds of well-mannered
cows
to the blue waves where the wild granite ends
and the proud blueness of the ocean
begins —
overcome by atomic,
microscopic
movement
overcome by the long,
long telegraph cable
lurking on the seabed.
My vision plunges
faster than electric current;
my insomnia overcomes my animal instinct;
my inspiration frees me
from my inherent shapelessness,
and my genius destroys
the calm of my surroundings.
I feel myself
boundless.
I feel
super-species
and
super-culture.
I compete with the powerlessness
of the no longer relevant,
of the atavistic,
to become the future
and strong —
the noises of that which is unknown
are replaced by
the music of cement,
and the iron man stands up —
a blinding silhouette —
against the background
of the material world
he has overcome.
Electric intent flows from his eyes
that bury extraordinary omens
in darkness;
mountains collapse
under the tension of his intent;
time and space merge into irreality
and the laws of nature are subdued,
While an august synthesis
of objectivity
and ego-centeredness
is formed —
the apogee of the west and the east
merging into one terrifying scream,
in an intuitive union
running to an inevitable point —
natura naturata and
natura naturans.