I’d like to be lost in reverie — like everyone.
My soul felt sky-blue.
Can’t help myself — I’m at zero.
Tchaikovsky’s Sérénade mélancolique — opus twenty-six
Won’t light anything in me.
Those who I loved won’t come back to life.
I blocked the sun
because I wanted to live through my fire.
I don’t want to bear the cold.
I don’t want to seek joy in loneliness.
I smashed my violin yesterday.
Whу do I need
music that satisfies
pretty, silly ladies?
People even die happily,
but I’m sad.
I live as I desire.
Nobody can figure out
why Semenko lives.
I don’t want to.
Серенада
Хтів би марити — як всі
душа моя блакитилась
не вдію з собою нічого я
Sérénade mélancolique (ор. 26) Чайковського
мене не спалахне
ті що любили до життя не вернуть.
Затулив сонце
жити бажав своїм огнем
не хочу терпіти холоду
самотність радости не дає
Віоліну розбив учора
навіщо мені ця музика що вдовольняє
гарненьких і дурненьких панн
люди умірають весело
а мені сумно
живу бажаю
нікому не було зрозумілим
навіщо живе семенко
не хочу.