Crimea
Крим (Самотність) | Solitude
Місяць
сходить над кипарисами
вночі –
водить вітер
смуги по морю –
а вдень
від Ай-Петрі
з розім’ятих жмень –
різнобарвні
веселі
мінливі
плями –
аж до
берега
де Ірочка ходить
по зелених схилах
у светрі.
У виноградниках
в букетах
зелені
кинуто білі палаци –
чужі –
нудні –
а в глупу ніч
як нічого не бачиш –
сни.
Порожня лірика під сонцем
Нудна під місяцем
Над бутафорним краєвидом-морем
Криму –
і ходиш
сам
і ловиш гони в жилах
і молиш
безгучно і
квилиш:
Гори –
Камінь –
Ліс –
Берег –
якби
чорт приніс
будь-якого
в дверях
Ялового
Михайло Яловий (Юліан Шпол) – український письменник, один час належав до аспанфутів.
The moon
rises over cypresses
at night —
the wind rises
creasing the sea —
and in the day
from Ai Petri Mountain over Yalta
in clutching handfuls
multi-colored
cheerful
sun-splotched
all the way
to the shore
where dear Irra walks
on the green inclines
in a sweater.
In the vineyards
in bouquets
green —
abandoned white palaces —
foreign —
tedious —
and in the stupor of night
when you can’t see anything —
dream.
Vacant lyrics under the sun
Tedious under the moon
on the false
scenic
outlooks over the sea
Crimea —
and you go walking
alone
and catch your breath in your gut
and pray
soundlessly
breaking down in sobs:
Mountains —
Stone —
Forest —
Shore —
as if
the devil brought
some futurist poet
through the door.