Етюд | Étude
Улиця мокра морок лихтарь Відблиски світла випадок кут Ковнір піднявши рухається царь Ходить ходою бризкає жмут Зрідка візник торохтить нудливо Зник знову тихо краплить Мариться ліжко знемога злива Серце мовчить Автомобіль нім заснулий сідок Парасолька повія вітер проникує Зроблю ще крок
Street wet gloom-lantern, Glare of light by chance a corner. Lifting his collar the tsar waves. He walks with a walk that splashes. Occasionally the bus dully drones. He disappeared again; quietly the dripping… The bed daydreams with the languidness of downpours. The heart is silent, The automobile speechless, the dozing passenger — The umbrella harlot the wind permeates. I’ll take another step. It shrieks.