Poetics of disappointment
Поезійка розчарування | A Little Poem of Disappointment
Я розчаровуюсь у своєму смичку.
І потім—мені бракує тріллер.
Я опізнивсь іконаю всвоєму кутку,
Я конаю, і вже для своїх мрій— умер.
Що з того, що я рухаюсь по Крейцеру?
В майбутнім— сантіментальний, нудний дилетант.
Доля мою віоліну розбиває до вечора,
Опереджує час мій талант.
I’m disappointed
in my violin bow.
And later
I’m missing
a thriller.
I’ve arrived late
like the icon
shining
in its corner.
I’m in death throes;
and in regard
to my dreams
I’ve died.
What about it, that
I flutter about the Kreutzer Sonata?
In the future
a sentimentalist,
a bore.
Dilettante.
The destiny of my violin
is to break down
toward evening.
Outpacing time,
my talent.