Ennui
Тоскно | Ennui
Мені сьогодні тоскно. Мені сьогодні нудно.
Самотить віоліна. Нуд Игорь Северянин.
Заграй стару сонату. Живи хоч махо блудно.
Притисни до грудей портрет безмовний Танін.
Вона зараз в гімназії. Вона тут недалеко.
Пригадує бузок і дивиться в вікно.
Я відіклав портрет. І знову тоскно. Кепсько.
Чи пітьма. Чи вогонь. Чи щастя — все одно.
I’m depressed today. I’m bored today.
The violin makes me lonely. Boredom, Igor Sevryanin.
Start to play an old sonata. Live at least a little wantonly.
Hold to your breast that portrait of unspeaking Tania.
She’s at the arts school now. She’s not far from here.
She has a passing thought of lilacs and looks out the window.
I put the portrait aside. And again I’m depressed. Miserable.
Will it be darkness? Will it be fire? Will it be happiness? Doesn’t matter.