Дон-Кіхот | Don Quixote
Я розхрістаний і настовбурчений. Моя тінь — в сутінках тінь дон-Кіхота. Я, росперезаний і отутурчений — Може справді в мене душа пілота? Чому в дитинстві не читав Вальтер Скота? Був би лицарем не таким замученим. А я ж не бачив, не бачив ще ешафота… …розчарований диким сполученням… Роздратований і до вісі розкручений — Розфарбований — я брат дон-Кіхота. Я роззявлений. Я обездзвонений. Я обеззвучений. …Може справді в мене душа пілота?
My shirt is open at the collar, and I’m troubled by an unpleasant excitement. My shadow is the shadow of Don Quixote’s shadow in the darkening of dusk. I’m ra-repressed and turko-torqued. Maybe what’s really going on is I have the soul of a pilot. Why as a child did I fail to read Walter Scott? I’d have been a much less aggrieved knight. But I still haven’t seen — haven’t yet seen the scaffold. …disappointed by the savage union… Exasperated and spun out on my axis. Filtered through new colors — it turns out I am Don Quixote’s native brother. I’m gaping eyes wide-open. I’m completely de-belled. I’m aghast, de-noised. …Maybe what’s really going on is I have the soul of a pilot.